- приїжджий
- pryjiżdżyj
прикм.przyjezdny
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
приїжджий — 1 прикметник приїжджий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
приїжджий — а, е. Який приїхав звідкись. || у знач. ім. приї/жджий, джого, ч.; приї/жджа, джої, ж. Людина, яка приїхала звідкись … Український тлумачний словник
приїздний — а/, е/, заст. 1) Приїжджий. 2) Здійснюваний на честь приїзду. || у знач. ім. приїздне/, но/го, с. Подарунок служниці від гостей … Український тлумачний словник
наїжджий — а, е, розм. Який приїхав, прибув куди небудь; приїжджий. || у знач. ім. наї/жджі, джих, мн. Люди, що приїхали, прибули куди небудь … Український тлумачний словник
новоприїжджий — а, е. Який недавно або тільки що приїхав … Український тлумачний словник
нетутешній — 1) (який не народився, не мешкає / не мешкав раніше в цій місцевості), чужий; прийшлий, зайшлий, захожий (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); приїжджий, заїжджий, наїжджий (який приїхав, прибув у дану місцину звідкись); прибулий,… … Словник синонімів української мови